ведмедячий

Значення в інших словниках

1. ведмедячий — ведме́дячий прикметник Орфографічний словник української мови
2. ведмедячий — -а, -е. 1》 Прикм. до ведмідь 1). || Зробл. із шкури ведмедя. 2》 перен.Який певними рисами, особливостями нагадує ведмедя або щось властиве йому. Ведмедяча послуга — те саме, що Ведмежа послуга (див. ведмежий). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ведмедячий — ВЕДМЕ́ДЯЧИЙ, а, е. 1. Те саме, що ведме́жий 1. Ведмедячий барліг (Сл. Гр.); Мисливець, у гаях та пущах посивілий, Що досі знав лише ведмедячі сліди, Орлині поклики, шум дерева й води, Уперше слухає далекий грім гармати (М. Рильський, пер. з тв. Словник української мови у 20 томах
4. ведмедячий — ВЕДМЕ́ДЯЧИЙ (належний ведмедеві), ВЕДМЕ́ЖИЙ, ВЕДМЕ́ДІВ, МЕДВЕ́ДЯЧИЙ діал., МЕДВЕ́ЖИЙ діал. — Для міцності й здоров'я споживав ведмедячого сала (П. Загребельний); Два тижні блукав Степан по тайзі, шукаючи ведмежого барлога (В. Словник синонімів української мови
5. ведмедячий — Ведме́дячий, -ча, -че; -дячі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ведмедячий — ВЕДМЕ́ДЯЧИЙ, а, е. 1. Прикм. до ведмі́дь 1. Ведмедячий барліг (Сл. Гр.); Мисливець, у гаях та пущах посивілий, Що досі знав лише ведмедячі сліди, Орлині поклики, шум дерева й води, Уперше слухає далекий грім гармати (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Словник української мови в 11 томах