1. Словник української мови Грінченка

верблюжий

Верблюжий, -а, -е

Верблюжій. Іоан був одягнений у верблюжий волос. Єв. Мт. I. 6.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верблюжий — верблю́жий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. верблюжий — -а, -е. Прикм. до верблюд. || Стос. до верблюда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верблюжий — ВЕРБЛЮ́ЖИЙ, а, е. Прикм. до верблю́д. Несе вітер гарячий пісок, і ростуть гори, немов горби верблюжі... (М. Коцюбинський); На розшитих золотом і сріблом м'яких міндерах, набитих перемитою верблюжою шерстю, сиділи найвищі сановники Османської імперії (В. Словник української мови у 20 томах
  4. верблюжий — ВЕРБЛЮ́ЖИЙ, а, е. Прикм. до верблю́д. Мотаються горби верблюжі (Коцюб., II, 1955, 151); // Стос. до верблюда. Незабаром підводами у верблюжих упряжках в’їхали на майдан строганівські повстанці (Гончар, Таврія.., 1957, 305). Словник української мови в 11 томах