1. Словник української мови Грінченка

вербовий

Вербовий, -а, -е

Ивовый. Козячий кожух, вербові дрова, — біда ютова. Ном. №8110.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербовий — -а, -е. Прикм. до верба. || Зробл. з верби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вербовий — ВЕРБО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до верба́. Ген-ген понад тихим Дунаєм зеленою лавою простягся кучерявий гай вербовий (М. Коцюбинський); Вона знає тут кожний куточок. Зберігся навіть і досі старий вербовий пеньок (А. Словник української мови у 20 томах
  3. Вербовий — Вербови́й прізвище Орфографічний словник української мови
  4. вербовий — ВЕРБО́ВИЙ, а, е. Прикм. до верба́. Ген-ген понад тихим Дунаєм зеленою лавою простягся кучерявий гай вербовий (Коцюб., І, 1955, 137); Вона знає тут кожний куточок. Зберігся навіть і досі старий вербовий пеньок (Шиян, Вибр., 1947, 271); // Зробл. з верби. Словник української мови в 11 томах