верцадло

Значення в інших словниках

1. верцадло — верца́дло іменник середнього роду дзеркало рідко Орфографічний словник української мови
2. верцадло — А, с., заст. Дзеркало. Зроби — і увійдеш в верцадло, Зроби — і станеш двійником, Зроби — і потім падай, падай Ти безгріховно-невагомий. (Т.1, кн.2:206). Словник поетичної мови Василя Стуса
3. верцадло — -а, с., зах. Те саме, що дзеркало. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. верцадло — ВЕРЦА́ДЛО, а, с., заст. Дзеркало. Дочка Лавися-чепуруха .. В верцадло очі все п'яла (І. Котляревський); Повздовж високої стіни Верцадло висло перед мною (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
5. верцадло — див. дзеркало Словник синонімів Вусика
6. верцадло — ДЗЕ́РКАЛО (відшліфована поверхня, що відображає предмети), СВІЧА́ДО перев. поет., ВЕРЦА́ДЛО заст., ЛЮ́СТРО діал.; ТРЮМО́ (високе на ніжках). Дівчата кинулися у противну хату; а там на стіні край віконця дзеркало в них було (Г. Словник синонімів української мови
7. верцадло — Верца́дло, -ла, -лу (польонізм) = лю́стро Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. верцадло — ВЕРЦА́ДЛО, а, с., заст. Дзеркало. Вертілась, як в окропі муха, В верцадло очі все п’яла (Котл., І, 1952, 171); Повздовж високої стіни Верцадло висло перед мною (Щог., Поезії, 1958, 197). Словник української мови в 11 томах