1. Словник поетичної мови Василя Стуса

верцадло

верца́дло

А, с., заст. Дзеркало.

Зроби — і увійдеш в верцадло,

Зроби — і станеш двійником,

Зроби — і потім падай, падай

Ти безгріховно-невагомий. (Т.1, кн.2:206).

Джерело: Словник поетичної мови Василя Стуса на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верцадло — верца́дло іменник середнього роду дзеркало рідко Орфографічний словник української мови
  2. верцадло — -а, с., зах. Те саме, що дзеркало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верцадло — ВЕРЦА́ДЛО, а, с., заст. Дзеркало. Дочка Лавися-чепуруха .. В верцадло очі все п'яла (І. Котляревський); Повздовж високої стіни Верцадло висло перед мною (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах
  4. верцадло — див. дзеркало Словник синонімів Вусика
  5. верцадло — ДЗЕ́РКАЛО (відшліфована поверхня, що відображає предмети), СВІЧА́ДО перев. поет., ВЕРЦА́ДЛО заст., ЛЮ́СТРО діал.; ТРЮМО́ (високе на ніжках). Дівчата кинулися у противну хату; а там на стіні край віконця дзеркало в них було (Г. Словник синонімів української мови
  6. верцадло — Верца́дло, -ла, -лу (польонізм) = лю́стро Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. верцадло — ВЕРЦА́ДЛО, а, с., заст. Дзеркало. Вертілась, як в окропі муха, В верцадло очі все п’яла (Котл., І, 1952, 171); Повздовж високої стіни Верцадло висло перед мною (Щог., Поезії, 1958, 197). Словник української мови в 11 томах
  8. верцадло — Верцадло, -ла с. 1) Зеркало. Дочка Лавися чепуруха в верцадло очі все п'яла. Котл. Ен. IV. 27. 2) Компасъ. Кременч. у. 3) Астролябія. Манж. 177. Словник української мови Грінченка