1. Словник української мови Грінченка

вечоринка

Вечорина, -ни

ж.

1) = вечір. Борз. у. Хоч не вранці, — в вечорині. Мил. 195.

2) = вечеря. Да спасибі, сину, за сю вечорину. Лукаш. 91.

3) мн. Совмѣстный ужинъ невѣсты съ дружками, а жениха съ боярами и со всей свитой — въ субботу. ХС. VII. 427. ум. вечоринка. Коли б мені не тини та не перетинки, ходив би я до дівчини та що вечоринки. Мет.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вечоринка — вечори́нка іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. вечоринка — ВЕЧОРИ́НКА, и, ж. Вечірка (у 1 знач.). Того ж таки дня Степанида Сидорівна .. задумала зробить в себе вечоринку, щоб познайомить свою дочку з кружком [колом] своїх ближчих знайомих (І. Словник української мови у 20 томах
  3. вечоринка — ВЕЧОРИ́НКА, и, ж., діал. Зменш.-пестл. до вечори́на. Словник української мови в 11 томах