1. Словник української мови Грінченка

вечір

Вечір, -че[о]ра

м. Вечеръ. Цень-цень, аби день, аби вечір близько. Ном. № 10915. вечір зайшов. Вечерь начался. Рудч. Ск. над вечір. Около вечера, подъ вечеръ. Над вечір приїхав Кобза у велику слободу. Стор. МПр. 57. що вечора. Каждый вечеръ. До дівчини з старостами що вечора шлешся. Мет. у вечері. Вечеромъ. у вечері пізно, вечір пізно. Поздно вечеромъ. Драг. 56. одного вечора. Однажды вечеромъ. рано й вечір. Утромъ и вечеромъ. проти вечора. Къ вечеру. святий вечір. Канунь Рождества. Сим. 174. дівич вечір. Дѣвичникъ. Згадала баба дівич вечір. Ном. № 13086. добри вечір. Добрый вечеръ. Привѣтствіе. ум. вечірок; вечірочок. Зійшла зірка з-під вечірка. Мил. 82. Ой жаль мені вечірочка, що не був я вчора. Лис. ІІІ. № 20.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вечір — ве́чір іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири ве́чори Орфографічний словник української мови
  2. вечір — -чора, ч. 1》 Частина доби від кінця дня до початку ночі. Добрий вечір — вітання увечері. Ще не вечір — ще не все упущено, ще є можливість зробити що-небудь. 2》 Вечірнє зібрання гостей з розвагами, частуванням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вечір — ВЕ́ЧІР, чора, ч. 1. Частина доби від кінця дня до початку ночі. Ось день проминув, зник і вечір погожий, Ніч криє і місто, і табір ворожий (Леся Українка); Був уже вечір, і над хащами парку сходив великий повний місяць (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. вечір — ве́чір: ◊ вйо, бо ве́чір рухайся швидше (ср, ст): Хлопці, ви чо розсілися, думаєте, як рано, то ше встигнете все поробити? Ага, чекайте, чекайте. Вйо, бо вечір! Мусимо ше до полудня викінчити (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. вечір — Вечірко, вечоріє, вечорок, вечорочок, завечір'я, надвечірок, надвечір'я, померк, померки, поночіє, примерхи, присмерк, присмерки, смерк, смеркається, смеркання, смерканнячко Фразеологічні синоніми: вечір вечоріє; вечорова година; вечорова пора... Словник синонімів Вусика
  6. вечір — аби день до ве́чора. 1. зі сл. роби́ти, працюва́ти і под. Недбало, абияк, мляво. Найдужче скаржилася тітка на своїх наймитів: — Роблять аби день до вечора, а їдять, як ті черви (В. Минко); — Го, Мар’яне… І ти вже махаєш косою аби день до вечора (М. Фразеологічний словник української мови
  7. вечір — ВЕ́ЧІР (частина доби від кінця дня до початку ночі), ПОВЕЧІ́Р'Я рідше, ВЕЧОРИ́НА діал. За роботою непомітно кінчався день і заходив вечір (С. Чорнобривець); Між осокорами в повечір'ї здалася (Любов Прохорівна) білою тінню (І. Словник синонімів української мови
  8. вечір — Ве́чір, -чора, -чорові, -чором, по ве́чорі; вечори́, -рі́в, -ра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вечір — ВЕ́ЧІР, чора, ч. 1. Частина доби від кінця дня до початку ночі. Ось день проминув, зник і вечір погожий, Ніч крив і місто, і табір ворожий (Л. Укр., І, 1951, 112); Був уже вечір, і над хащами парку сходив великий повний місяць (Смолич, І, 1958, 67). Словник української мови в 11 томах