вечір

ВЕ́ЧІР, чора, ч.

1. Частина доби від кінця дня до початку ночі.

Ось день проминув, зник і вечір погожий, Ніч криє і місто, і табір ворожий (Леся Українка);

Був уже вечір, і над хащами парку сходив великий повний місяць (Ю. Смолич);

Волин і Леа підійшли близько до села, вечір уже запав, і в сутінках багряно-червоно світилися у селі багаття (Ю. Покальчук);

Весь вечір Дмитро просидів у вітальні, гортаючи сторінки альбомів з давніми, ще чорно-білими фотографіями (Є. Кононенко).

2. Вечірнє зібрання гостей із розвагами, частуванням.

Вечір закінчився танцями (Панас Мирний);

Він ще ніколи не уряджав такого велелюдного вечора “склянки чаю” (Олесь Досвітній);

// Присвячені якій-небудь події, даті, вшануванню особи і т. ін. громадські збори.

Картку з Шевченківського вечора отримала. Спасибі (Леся Українка);

// Публічне вечірнє зібрання, де виконуються літературні, музичні та інші твори.

На літературний вечір Ганна Денисівна прийшла, ввесь прослухала, подякувала (Остап Вишня).

3. у знач. присл. вечора́ми. У вечірній час протягом кількох або багатьох діб.

Вечорами зграя коло криниці була гучніш, ніж ранком (Марко Вовчок);

– Ну, то я тебе, Микольцю, сам буду вчити читати, як тілько буду в хаті: вечорами, деколи вдень (Т. Бордуляк).

А́вторський (тво́рчий) конце́рт (ве́чір) див. конце́рт;

(1) Ве́чір відпочи́нку – вечірнє зібрання людей із розвагами, танцями, іноді з частуванням.

Депутатський клуб “Парламент” провів вечір відпочинку до Дня Святого Валентина – “Подарунок коханим” (з газ.);

Вечір відпочинку з конкурсними програмами та концертом;

(2) Випускни́й ве́чір – урочиста церемонія, святкування, пов'язані із закінченням навчального закладу.

Як у феєричному світлі, сяйнули Чернишеві і далека річка на кордоні, і сонячні поля за нею, і випускний вечір в училищі, і мати з накинутою шаллю на плечах (О. Гончар);

Щороку доводилося дбати про новий [костюм], бо із старого я швидко виростав. Отож вона [мати] й купувала дешевенькі – лише на випускний вечір придбала справжній (М. Руденко);

(3) Костюмо́ваний ве́чір – вечірнє зібрання, учасники якого одягнені в маскарадні костюми.

Костюмований вечір передбачав різноманітні конкурси, віщування, створення й обігравання історій про привидів, відьом тощо (з газ.);

(4) Музи́чний ве́чір – вечірнє зібрання, на якому виконують вокальні та інструментальні твори.

Організатори музичних вечорів уже не обмежуються сольними та ансамблевими концертами (з газ.).

◇ Аби́ день до ве́чора див. день;

(5) Бага́тий (Святи́й) ве́чір – святковий вечір напередодні Різдва.

Заступало свято; настав Багатий вечір (Панас Мирний);

[Павло:] Сьогодні ж Святий вечір, то, здається, кличуть мороза вечеряти? [Явдоха:] Мороза кличуть вечерять на Голодну кутю, а це Багатий вечір (І. Карпенко-Карий);

(6) До́брий ве́чір! <�рідше До́брого ве́чора!> – усталена форма ввічливого вітання при зустрічі увечері.

– Добрий вечір, сусідоньки красні!.. (М. Коцюбинський);

Доброго вечора всім, Ми завітали додому на свято (із журн.);

З (від) ра́нку (з ра́ння) до [са́мого] ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, дотемна́, до но́чі) див. ра́нок;

(7) Ще́дрий ве́чір – вечір напередодні Нового року.

Мороз дошкуляє. Останній день старого року, чепурний і яскравий, хоче залишити по собі спогад перед тим, як прийде йому на зміну Щедрий вечір (Ю. Яновський);

Вечір під Новий рік називається в народі Щедрим вечором. Напевне, тому, що все, що робилося в цей вечір, підпорядковувалося єдиній меті: щоб в усьому був щедрий новий рік (з наук.-попул. літ.);

(8) Ще не ве́чір:

а) зовсім не все втрачено, бо залишається можливість що-небудь зробити для виправлення ситуації.

Відтак я зрозумів, що ще житиму, що ще не вечір (Ю. Покальчук);

б) нема причини для хвилювання, оскільки ще залишається час для чого-небудь.

Його [поромника] просили не тягти, швидше переправити на той бік, а він на все те відповідав: – Ще не вечір, панове... А Полтава – ось вона, стоїть і нікуди не дінеться (Б. Левін);

– Чого так довго вибиралися? Я вас чекав учора, – пробурчав він у відповідь на наше привітання. – Але ще не вечір. Встигнемо (Ю. Покальчук).