вечірка

ВЕЧІ́РКА, и, ж.

Вечірнє зібрання, гулянка із частуванням у вузькому колі.

Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів (І. Нечуй-Левицький);

Почали сходитися гості, яких запросили брати на товариську вечірку (І. Франко);

– Хіба тебе не вразило, приміром, що Марійка на сімейну вечірку запросила свого класного керівника? (О. Донченко);

При заткнутих у пісок смолоскипах, обліплених метеликами й мушками, на невеличкому горбку .. лунав безжурний сміх і спів. Вечірка удалась. Це було свято молодості й радості життя (Н. Королева);

Корпоративна вечірка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вечірка — вечі́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вечірка — -и, ж. 1》 Вечірнє зібрання, гулянка з частуванням у вузькому колі. 2》 розм. Вечірня газета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вечірка — син. з великою кількістю людей, яка може тривати невизначений час: зависалово зі спиртним і / чи наркотиками: бордельєро фестиваль, сейшн, сейшак. Словник жарґонної лексики української мови
  4. вечірка — ГУ́ЛЯ́НКА розм. (частування запрошених гостей, перев. з розвагами), ГОСТИ́НА розм., ГУ́ЛЬБИЩЕ підсил. розм., ГУЛЬБА́ підсил. розм., ГУЛЬНЯ́ підсил. розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., БЕ́СІДА заст. Словник синонімів української мови
  5. вечірка — ВЕЧІ́РКА, и, ж. 1. Вечірнє зібрання, гулянка з частуванням у вузькому колі. Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів (Н.-Лев., III, 1956, 146); Почали сходитися гості, яких запросили брати на товариську вечірку (Фр. Словник української мови в 11 томах