1. Словник української мови в 11 томах

вечірка

ВЕЧІ́РКА, и, ж.

1. Вечірнє зібрання, гулянка з частуванням у вузькому колі.

Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів (Н.-Лев., III, 1956, 146);

Почали сходитися гості, яких запросили брати на товариську вечірку (Фр., VI, 1951, 205);

— Хіба тебе не вразило, приміром, що Марійка на сімейну вечірку запросила свого класного керівника? (Донч., V, 1957, 338).

2. розм. Вечірня газета.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вечірка — вечі́рка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вечірка — -и, ж. 1》 Вечірнє зібрання, гулянка з частуванням у вузькому колі. 2》 розм. Вечірня газета. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вечірка — ВЕЧІ́РКА, и, ж. Вечірнє зібрання, гулянка із частуванням у вузькому колі. Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів (І. Нечуй-Левицький); Почали сходитися гості, яких запросили брати на товариську вечірку (І. Словник української мови у 20 томах
  4. вечірка — син. з великою кількістю людей, яка може тривати невизначений час: зависалово зі спиртним і / чи наркотиками: бордельєро фестиваль, сейшн, сейшак. Словник жарґонної лексики української мови
  5. вечірка — ГУ́ЛЯ́НКА розм. (частування запрошених гостей, перев. з розвагами), ГОСТИ́НА розм., ГУ́ЛЬБИЩЕ підсил. розм., ГУЛЬБА́ підсил. розм., ГУЛЬНЯ́ підсил. розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., БЕ́СІДА заст. Словник синонімів української мови