1. Словник української мови Грінченка

вибичуватися

Ви́бичуватися, -чуюся, -єшся

гл. Выѣхать на гору, помогая лошадямъ, воламь. Вже як вибичувалися на рівне, так трошки оддихали. Стор. І. 146. Вибичувався з хурою на гору. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибичуватися — ви́бичуватися дієслово доконаного виду ви́бичуватися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибичуватися — ВИ́БИЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, док., розм. Те саме, що ви́бичувати. Вибичувався з хурою на гору (Сл. Гр.); Ну, та й гора ж у тому Києві – насилу звезли сердешні коні, аж засапались. Вже як вибичувались на рівне, так трошки оддихали і побігли підтюпцем (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах