вибитися

Вибиватися, -ваюся, -єшся

сов. в. вибитися, -б'юся, -єшся, гл. Выбиваться, выбиться, пробиваться, пробиться. Звіри вже вибились, прибігли. Рудч. Ск. II. 70. Я тобою з війська виб'юсь, з мурів — силою твоєю. К. Псал. 39. Молода, зелена та пахуча травиця з-під землі вибивалася. О. 1862. X. 111. — з сили, мочі. Выбиться изъ силъ. Коняка вибилась із мочі. Грин. II. 114.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибитися — ви́битися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибитися — [вибиетиес'а] -бйус'а, -бйеіс':а, -бйеіц':а, -бйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. вибитися — див. вибиватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вибитися — ВИ́БИТИСЯ див. вибива́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. вибитися — вибива́тися / ви́битися зі сну. Знесилюватися, не маючи можливості виспатися, щоб відпочити. — Пілотку я заховав у кишеню, бо їду й дрімаю... Так і дивись, що загублю... — Вибились люди зі сну... А маршеві кінця не видно (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  6. вибитися — ВИБИВА́ТИСЯ в кого, на кого-що (докладаючи зусиль, домагатися певного суспільного становища), ВИСУВА́ТИСЯ, ВИХО́ДИТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОСУВА́ТИСЯ (досягати успіхів у чому-небудь). — Док.: ви́битися, ви́сунутися, ви́йти, проби́тися, просу́нутися. Словник синонімів української мови
  7. вибитися — ВИ́БИТИСЯ див. вибива́тися. Словник української мови в 11 томах