1. Словник української мови Грінченка

виблювати

Вибльо́вувати, -вую, -єш

сов. в. ви́блювати, -люю, -єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ). Аф. 323.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виблювати — ви́блювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виблювати — див. вибльовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виблювати — ВИ́БЛЮВАТИ див. вибльо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. виблювати — ВИ́БЛЮВАТИ див. вибльо́вувати. Словник української мови в 11 томах