виблювати
ВИ́БЛЮВАТИ див. вибльо́вувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виблювати — ви́блювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виблювати — див. вибльовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виблювати — ВИ́БЛЮВАТИ див. вибльо́вувати. Словник української мови в 11 томах
- виблювати — Вибльо́вувати, -вую, -єш сов. в. ви́блювати, -люю, -єш, гл. Рвать, вырвать (о рвотѣ). Аф. 323. Словник української мови Грінченка