виблякати

ВИБЛЯКА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИ́БЛЯКНУТИ, ну, неш, док.

Ставати бляклим.

Розпис акварельними фарбами по тканинах, склеєних із картоном, набагато стійкіший за батик. Така кольорова графіка не виблякає упродовж десятиліть (із журн.);

Глибоко посаджені очі покаламутніли і виблякли (І. Чендей);

Виблякло яскраве бадилля. Ліс скидає свій наряд. Наближається до свого кінця жовтень (з газ.).