вибуркувати

Ви́буркувати, -кую, -єш

гл. Вымостить камнемъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибуркувати — ви́буркувати дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. вибуркувати — ВИ́БУРКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал. Вибрукувати. Словник української мови в 11 томах