вибуркувати
Ви́буркувати, -кую, -єш
гл. Вымостить камнемъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибуркувати — ви́буркувати дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- вибуркувати — ВИ́БУРКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал. Вибрукувати. Словник української мови в 11 томах