вибуркувати
ВИ́БУРКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал. Вибрукувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вибуркувати — ви́буркувати дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- вибуркувати — Ви́буркувати, -кую, -єш гл. Вымостить камнемъ. Словник української мови Грінченка