вибілити

Ви́білити

см. вибіляти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибілити — ви́білити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибілити — див. вибілювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибілити — ВИ́БІЛИТИ див. вибі́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. вибілити — ви́білити відновити репутацію (ст) ◊ ви́білити публічно = ви́білити (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. вибілити — ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. вибілити — ВИ́БІЛИТИ див. вибі́лювати. Словник української мови в 11 томах