1. Словник української мови Грінченка

вибіляти

Вибіля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. вибілити, -лю, -лиш, гл. Дѣлать бѣлымъ, бѣлить, выбѣлить. Не ти личко вибіляла. Мил. 89. І напряла, і виткала, і вибілила полотно. Чуб.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вибіляти — вибіля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вибіляти — див. вибілювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вибіляти — ВИБІЛЯ́ТИ див. вибі́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. вибіляти — див. мазати Словник синонімів Вусика
  5. вибіляти — ВИБІЛЯ́ТИ див. вибі́лювати. Словник української мови в 11 томах