1. Словник української мови Грінченка

вивірчувати

Вивірчувати, -чую, -єш

сов. в. вивертіти, -рчу, -тиш, гл.

1) Высверливать, высверлить, вывертѣть.

2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб). Рудч. Ск. І. 180.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вивірчувати — виві́рчувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вивірчувати — Виверчувати, викручувати, вигвинчувати; (діру) висвердлювати. Словник синонімів Караванського
  3. вивірчувати — -ую, -уєш, недок., вивертіти, -рчу, -ртиш, док., перех. 1》 Вертячи, повертаючи, виймати що-небудь; вигвинчувати. 2》 Утворювати заглибину, отвір свердлом або яким-небудь іншим інструментом; висвердлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вивірчувати — див. буравити Словник чужослів Павло Штепа
  5. вивірчувати — ВИВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВЕРТІТИ, рчу, ртиш, док., що. 1. Вертячи, повертаючи, виймати що-небудь; вигвинчувати. Вивірчувати лампочку. 2. Утворювати заглибину, отвір свердлом або чимось іншим; висвердлювати. Словник української мови у 20 томах
  6. вивірчувати — див. свердлити Словник синонімів Вусика
  7. вивірчувати — ВИКРУ́ЧУВАТИ (повертаючи по гвинтовій різьбі, знімати, виймати що-небудь укручене, загвинчене), ВІДКРУ́ЧУВАТИ, ВИГВИ́НЧУВАТИ, ВІДГВИ́НЧУВАТИ, РОЗКРУ́ЧУВАТИ, ВИВІ́РЧУВАТИ, ВІДВІ́РЧУВАТИ рідко, ВІДШРУБО́ВУВАТИ рідко, ВИШРУБО́ВУВАТИ рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  8. вивірчувати — ВИВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВЕРТІТИ, рчу, ртиш, док., перех. 1. Вертячи, повертаючи, виймати що-небудь; вигвинчувати. 2. Утворювати заглибину, отвір свердлом або яким-небудь іншим інструментом; висвердлювати. Словник української мови в 11 томах