виголосити
Ви́голосити
см. виголошувати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виголосити — ви́голосити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виголосити — [виголосиетие] -ошу, -осиеш; нак. -сие, -с'іт' Орфоепічний словник української мови
- виголосити — див. виголошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виголосити — ВИ́ГОЛОСИТИ див. виголо́шувати. Словник української мови у 20 томах
- виголосити — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- виголосити — ВИ́ГОЛОСИТИ див. виголо́шувати. Словник української мови в 11 томах