1. Словник української мови Грінченка

видибати

Видиба́ти, -ба́ю, -єш

сов. в. видибати, -баю, -єш, гл. Выходить, выйти, всходить, взойти, съ трудомъ передвигая ноги. Мнж. 177. Я насилу видибала з хати. Зміев. у. Чи ви ж видибаєте на гору?

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видибати — ви́дибати дієслово доконаного виду видиба́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. видибати — I в`идибатидив. видибати. II видиб`ати-аю, -аєш і видибувати, -ую, -уєш, недок., видибати, -аю, -аєш, док., розм. 1》 Поволі виходити звідки-небудь, кудись. Видибай, Боже! 2》 Видужувати після хвороби. 3》 Рятуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. видибати — ВИ́ДИБАТИ див. видиба́ти. ВИДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИДИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДИБАТИ, аю, аєш, док., розм. Дибаючи, виходити звідки-небудь, кудись. Ованес біжить, стрибає, З лісу ж старець видибає (П. Словник української мови у 20 томах
  4. видибати — ВИХО́ДИТИ (іти звідки-небудь назовні, за межі чогось), ВИХОДЖА́ТИ (ВИХОЖА́ТИ рідко) поет.; ВИ́ДИБАТИ розм., ВИДИ́БУВАТИ розм. (повільно); ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ розм., ВИСМИ́КУВАТИСЯ розм., ВИСКО́ВЗУВАТИ розм., ВИСКОВЗА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. видибати — ВИ́ДИБАТИ див. видиба́ти. ВИДИБА́ТИ, а́ю, а́єш і ВИДИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДИБАТИ, аю, аєш, док., розм. Поволі виходити звідки-небудь, кудись. Ованес біжить, стрибає, З лісу ж старець видибає (Тич. Словник української мови в 11 томах