видибати
ВИ́ДИБАТИ див. видиба́ти.
ВИДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИДИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДИБАТИ, аю, аєш, док., розм.
Дибаючи, виходити звідки-небудь, кудись.
Ованес біжить, стрибає, З лісу ж старець видибає (П. Тичина);
Десяцький невдоволено, але з повагою до своєї особи, видибує на шлях (М. Стельмах);
Декотрі після екзекуції вперше оце видибали на майдан (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- видибати — ви́дибати дієслово доконаного виду видиба́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- видибати — I в`идибатидив. видибати. II видиб`ати-аю, -аєш і видибувати, -ую, -уєш, недок., видибати, -аю, -аєш, док., розм. 1》 Поволі виходити звідки-небудь, кудись. Видибай, Боже! 2》 Видужувати після хвороби. 3》 Рятуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- видибати — ВИХО́ДИТИ (іти звідки-небудь назовні, за межі чогось), ВИХОДЖА́ТИ (ВИХОЖА́ТИ рідко) поет.; ВИ́ДИБАТИ розм., ВИДИ́БУВАТИ розм. (повільно); ВИКРАДА́ТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ розм., ВИСМИ́КУВАТИСЯ розм., ВИСКО́ВЗУВАТИ розм., ВИСКОВЗА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- видибати — ВИ́ДИБАТИ див. видиба́ти. ВИДИБА́ТИ, а́ю, а́єш і ВИДИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ДИБАТИ, аю, аєш, док., розм. Поволі виходити звідки-небудь, кудись. Ованес біжить, стрибає, З лісу ж старець видибає (Тич. Словник української мови в 11 томах
- видибати — Видиба́ти, -ба́ю, -єш сов. в. видибати, -баю, -єш, гл. Выходить, выйти, всходить, взойти, съ трудомъ передвигая ноги. Мнж. 177. Я насилу видибала з хати. Зміев. у. Чи ви ж видибаєте на гору? Словник української мови Грінченка