1. Словник української мови Грінченка

вижин

Ви́жин, -ну

м. Жатва. Пішов на вижин. Вх. Зн. 6.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вижин — -у, ч., зах. Жнива. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вижин — ВИ́ЖИН, у, ч., діал. Жнива. – Таж напровесні повінчані, а весілля ще до сю пору не відбували. Казалося: аж вижин пшениці мине (Н. Королева); Село під час вижину завмирало. Вдома лишались тільки хворі, старі та малі (із журн.). Словник української мови у 20 томах