виздихати
Ви́здихати, -хаю, -єш
гл. Подохнуть, издохнуть. Як би Бог слухав пастуха, то б уся череда виздихала. Ном. № 4124.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виздихати — ви́здихати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- виздихати — -ає, док., розм. 1》 Загинути до останнього де-небудь (про тварин, птахів і т. ін.). 2》 зневажл. Вимерти (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
- виздихати — ВИ́ЗДИХАТИ, ає, док., розм. Здохнути до останнього (про тварин). Та й півні кукурікають, щоб вони виздихали! (О. Стороженко); На подвір'ї ходили олені. За огорожею лежала корова, свині. Все виздихає від отрути (А. Шиян); // зневажл. Вимерти (про людей). Словник української мови у 20 томах
- виздихати — ВИ́ЗДИХАТИ, ає, док., розм. 1. Загинути до останнього де-небудь (про тварин, птахів і т. ін.). Та й півні кукурікають, щоб вони виздихали! (Стор., I, 1957, 90); На подвір’ї ходили олені. За огорожею лежала корова, свині. Словник української мови в 11 томах