викашляти
Викашлювати, -люю, -єш
сов. в. викашляти, -ляю, -єш, гл. Выкашливать, выкашлять. Аф. 329.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- викашляти — ви́кашляти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- викашляти — див. викашлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- викашляти — ВИ́КАШЛЯТИ див. вика́шлювати. Словник української мови у 20 томах
- викашляти — ВИ́КАШЛЯТИ див. вика́шлювати. Словник української мови в 11 томах