1. Словник української мови Грінченка

викачувати

Викачувати, -чую, -єш

сов. в. викачати, -чаю, -єш, гл. Искатывать, искатать что, напр. при золотухѣ припухшія железы викачують шариками изъ горячаго хлѣба. Грин. II. 319.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викачувати — вика́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викачувати — -ую, -уєш, недок., викачати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 заст.Качаючи рублем білизну, полотно і т. ін., вигладжувати. 2》 Качаючи густу масу (тісто і т. ін.), надавати їй відповідної форми. 3》 Качаючи по чому-небудь, забруднювати, вбирати в щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викачувати — ВИКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КАЧАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Качаючи рублем білизну, полотно і т. ін., випрасовувати. Дістає [Докія] чисту, трохи прим'яту сорочку, намотує її на качалку і з силою викачує рублем (М. Словник української мови у 20 томах
  4. викачувати — ПРАСУВА́ТИ (вирівнювати перев. після прання гарячою праскою), ГЛА́ДИТИ розм.; ВИПРАСО́ВУВАТИ, ВІДПРАСО́ВУВАТИ, ПРОПРАСО́ВУВАТИ, ВИГЛА́ДЖУВАТИ розм., ВІДГЛА́ДЖУВАТИ розм., ПРОГЛА́ДЖУВАТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  5. викачувати — ВИКА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КАЧАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Качаючи рублем білизну, полотно і т. ін., вигладжувати. Дістає [Докія] чисту, трохи прим’яту сорочку, намотує її на качалку і з силою викачує рублем (Стельмах, Кров людська.. Словник української мови в 11 томах