1. Словник української мови Грінченка

викобзати

Ви́кобзати и виковзати, -ваю, -єш

гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викобзати — ви́кобзати (ви́кібзати) 1. вигнати, прогнати (ст)|| = викинути 2. звільнити, відрахувати (ст): Викобзали го з буди, мусів йти до роботи, бо то вже по науці, хто його де инакше возьме (Авторка); – Бо я рішив не вертатися до Станиславова. – Ва́ріят!... Лексикон львівський: поважно і на жарт