1. Словник української мови Грінченка

викрутитися

Викручуватися, -чуюся, -єшся

сов. в. викрутитися, -чуся, -тишся, гл.

1) Увертываться, увернуться; вывернуться. Грицько побачив, що кацап виймає ножа, та й викрутився. Рудч. Ск. І. 201.

2) Только сов. в. Проработать безъ отдыху. Ціле літо, як муха в окропі, викрутяться обоє, рано встаючи, пізно лягаючи. Мир. ХРВ. 125.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. викрутитися — ви́крутитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. викрутитися — див. викручуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. викрутитися — ВИ́КРУТИТИСЯ див. викру́чуватися. Словник української мови у 20 томах
  4. викрутитися — ВИКРУ́ЧУВАТИСЯ (виходити зі скрутного становища, вигадуючи що-небудь, хитруючи), ВИВЕРТА́ТИСЯ, ВИПЛУ́ТУВАТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИ рідко, ВИСКОВЗА́ТИ рідко, ВИБРІ́ХУВАТИСЯ розм., ВИДРЯ́ПУВАТИСЯ розм., ВІДКАРА́СКУВАТИСЯ від кого-чого, розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. викрутитися — ВИ́КРУТИТИСЯ див. викру́чуватися. Словник української мови в 11 томах