1. Словник української мови Грінченка

вилиняти

Ви́линяти, -няю, -єш

гл. Облинять; отлиняться. Нехай цей кінь три роси обіб'є, вилиняє. Рудч. Ск. II. 72.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилиняти — ви́линяти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилиняти — -яє, док. 1》 Втратити свіжість, яскравість первісного кольору. 2》 Втратити в певну пору року стару шерсть, вовну, старе пір'я та обрости заново (про тварин і птахів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилиняти — ВИ́ЛИНЯТИ, яє, док. 1. Втратити свіжість, яскравість первісного кольору. Зелені матер'яні чобітки Брянського зовсім вилиняли за ці дні (О. Гончар); Ніс ханові почервонів, під очима висіли мішки, ріденька борода обтіпалася, фарба на ній вилиняла (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. вилиняти — ЛИНЯ́ТИ (втрачати свіжість первісного кольору), ВИЦВІТА́ТИ, ЗНЕБА́РВЛЮВАТИСЯ підсил.; ВИГОРЯ́ТИ (ВИГОРА́ТИ рідше) (під впливом сонячного проміння). — Док.: ви́линяти, полиня́ти, ви́цвісти, знеба́рвитися, ви́горіти. Словник синонімів української мови
  5. вилиняти — ВИ́ЛИНЯТИ, яє, док. 1. Втратити свіжість, яскравість первісного кольору. [Анна:] Якби я кожен раз.. лила ще сльози, то в мене б очі вилиняли досі! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах