1. Словник української мови Грінченка

вилушок

Ви́лушок, -шка

м. Орѣхъ, выпавшій изъ шелухи.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилушок — -шка, ч. Горіх, що випав із шкаралупи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вилушок — ВИ́ЛУШОК, шка, ч., рідко. Горіх, що випав зі шкаралупи. Голодні білочки накидалися на принесену їм їжу, швиденько розгризали жолуді, вилушки, сушені гриби – все йшло в хід без перебору (із журн.); * У порівн. Вона – як вилушок із лісового горішка (із журн.). Словник української мови у 20 томах