1. Словник української мови Грінченка

вилущити

Ви́лущити, -ся

см. вилущувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вилущити — ви́лущити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вилущити — див. вилущувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вилущити — ВИ́ЛУЩИТИ див. вилу́щувати. Словник української мови у 20 томах
  4. вилущити — ЛУ́ЩИТИ (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), ЗЛУ́ЩУВАТИ, ОБЛУ́ЩУВАТИ, ВИЛУ́ЩУВАТИ, ЛУЗА́ТИ, ТЕРЕБИ́ТИ, ВИЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЗУВАТИ, РОЗЛУ́ЩУВАТИ, РОЗЛУ́СКУВАТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБЛУ́ПЛЮВАТИ, ОБДИРА́ТИ (картоплю від лушпини, яйце від шкаралупи тощо). Словник синонімів української мови
  5. вилущити — ВИ́ЛУЩИТИ див. вилу́щувати. Словник української мови в 11 томах