вимоленець

Ви́моленець, -нця

м. Выпрошенный у Бога молитвами.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимоленець — -нця, ч. Той, кого виблагали у Бога молитвами. Великий тлумачний словник сучасної мови