вимоленець

ви́моленець

-нця, ч.

Той, кого виблагали у Бога молитвами.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вимоленець — Ви́моленець, -нця м. Выпрошенный у Бога молитвами. Словник української мови Грінченка