вимоленець
ви́моленець
-нця, ч.
Той, кого виблагали у Бога молитвами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимоленець — Ви́моленець, -нця м. Выпрошенный у Бога молитвами. Словник української мови Грінченка