вимолений
ви́молений
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вимолити.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимолений — ви́молений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вимолений — ВИ́МОЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ви́молити. Навіщо шукать, благати іншого, як маєш цей [рай], не вимолений, а справжній, рідний, даний тобі дідами й прадідами? (Василь Шевчук); * У порівн. – Погода, мов у Бога вимолена (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах