вимолити
ви́молити
див. вимолювати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вимолити — ви́молити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вимолити — ВИ́МОЛИТИ див. вимо́лювати. Словник української мови у 20 томах
- вимолити — ВИ́ПРОСИТИ (просячи, домогтися чого-небудь або одержати що-небудь), ВИ́ПРОХАТИ, ВИ́БЛАГАТИ, ВИ́МОЛИТИ (благаючи); РОЗБОГАРА́ДИТИ розм. рідко, ВИ́ПЛАКАТИ розм. (із сльозами благаючи); ВИ́КАНЮЧИТИ розм., ВИ́ЦИГАНИТИ розм., ВИ́ЗУДИТИ розм. Словник синонімів української мови
- вимолити — ВИ́МОЛИТИ див. вимо́лювати. Словник української мови в 11 томах
- вимолити — Ви́молити, -лю, -лиш гл. Вымолить. Буду благати Господа і вимолю тобі вірну дружину. Стор. І. 198. Словник української мови Грінченка