1. Словник української мови Грінченка

вим'я

Ви́м'я, -м'я

с. Вымя. Чуб. І. 59. суче вим'я. Родъ нарыва подъ мышкой. Грин. II. 320.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вим'я — ви́м'я іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вим'я — вим'я і вимені, с. Орган (молочна залоза з сосками) у самиць ссавців, функцією якого є вироблення і виділення молока. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вим'я — ВИ́М'Я, ви́м'я і ви́мені, с. Орган (молочна залоза із сосками) у самиць деяких ссавців, функцією якого є вироблення і виділення молока. Блеють овечки і ллються перістим потоком в долину, трясучи вим'ям, обважнілим од молока... (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вим'я — Мені, с., зниж. Груди. У неї нормальне таке вим'я — розмір четвертий точно. Словник сучасного українського сленгу
  5. вим'я — Молочна залоза деяких тварин, переважно домашніх жуйних (напр., корів) та коней. Універсальний словник-енциклопедія