вим'я

ВИ́М'Я, ви́м'я і ви́мені, с.

Орган (молочна залоза із сосками) у самиць деяких ссавців, функцією якого є вироблення і виділення молока.

Блеють овечки і ллються перістим потоком в долину, трясучи вим'ям, обважнілим од молока... (М. Коцюбинський);

На білій дорозі спокійно попасалась пара коней, запряжених в наповнений яблуками віз, і підкучерявлене біленьке лоша солодко припадало до вим'я великоокої матері (М. Стельмах);

Тварина тяглася й тріпала рогами, але малюка не била, й він знову починав ловити її за вим'я (І. Білик).

(1) Су́че ви́м'я – народна назва нариву під пахвою.

На почервонілій шкірі видно затвердіння, які зовні схожі на соски; ця хвороба дістала назву “суче вим'я” (з наук.-попул. літ.).