1. Словник української мови Грінченка

винничка

Ви́нничка, -ки

ж.

1) ум. отъ винниця. Винничка — всьому половинничка, млиночок — усьому віночок. Ном. № 14017.

2) Жена винокура.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. винничка — -и. Жін. до винник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. винничка — ВИ́ННИЧКА, и, ж., заст. Зменш. до ви́нниця 1, 2. Наїжджали і такі, що, опріч усього і усякого добра, мали свої виннички і горілку добре збували (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах
  3. винничка — ВИ́ННИЧКА, и, ж., заст. Зменш. до ви́нниця. Наїжджали і такі, що, опріч усього і усякого добра, мали свої виннички і горілку добре збували (Кв.-Осн., II, 1956, 314). Словник української мови в 11 томах