винничка
ВИ́ННИЧКА, и, ж., заст.
Зменш. до ви́нниця 1, 2.
Наїжджали і такі, що, опріч усього і усякого добра, мали свої виннички і горілку добре збували (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винничка — -и. Жін. до винник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винничка — ВИ́ННИЧКА, и, ж., заст. Зменш. до ви́нниця. Наїжджали і такі, що, опріч усього і усякого добра, мали свої виннички і горілку добре збували (Кв.-Осн., II, 1956, 314). Словник української мови в 11 томах
- винничка — Ви́нничка, -ки ж. 1) ум. отъ винниця. Винничка — всьому половинничка, млиночок — усьому віночок. Ном. № 14017. 2) Жена винокура. Словник української мови Грінченка