виноватити

Виноватити, -чу, -тиш

гл. = винувати. Винуватили його архиреї. Єв. Мр. XIV. 3. Мине виноваті, — тих виноватьте. Грин. ІІІ. 447.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me