1. Словник української мови Грінченка

випестити

Ви́пестити, -щу, -стиш

гл. Взлелѣять, выхолить. Випестили її, викохали хорошу й чепурну. МВ. І. 35.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. випестити — ви́пестити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. випестити — -ещу, -естиш і випестувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 З любов'ю виростити кого-, що-небудь; дбайливо доглядаючи, домогтися найкращого стану, вигляду; викохати. 2》 перен. Виховати кого-небудь, вплинувши у певному напрямі на погляди, почуття і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випестити — ВИ́ПЕСТИТИ див. випе́стувати. Словник української мови у 20 томах
  4. випестити — ВИРО́ЩУВАТИ (дбайливо доглядаючи, сприяти ростові кого-, чого-небудь), РОЗВО́ДИТИ, КУЛЬТИВУВА́ТИ, РОСТИ́ТИ, ВИХО́ДЖУВАТИ, ЗРО́ЩУВАТИ, ВИРОСТА́ТИ рідше, ВИРОЩА́ТИ рідко, ВИКО́ХУВАТИ, ПЛЕКА́ТИ, ПЕ́СТИ́ТИ, КОХА́ТИ, ПЕ́СТУВАТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ... Словник синонімів української мови
  5. випестити — Ви́пестити, ви́пещу, -пестиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. випестити — ВИ́ПЕСТИТИ, ещу, естиш і ВИ́ПЕСТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. З любов’ю виростити кого-, що-небудь; дбайливо доглядаючи, добитися найкращого стану, вигляду; викохати. Словник української мови в 11 томах