випит

Значення в інших словниках

1. випит — ви́пит іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. випит — -у, ч., розм. Розпитування, допит. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випит — ВИ́ПИТ, у, ч., розм. Розпитування, допит. На випиті важливо, щоб свідок не ухилявся від запитань і давав чіткі логічні відповіді слідчому (з Інтернету). Словник української мови у 20 томах
4. випит — ДО́ПИТ перев. юр., ВИ́ПИТ розм., О́ПИТ заст. Другий день під перехресним вогнем суддів і прокурора тривав допит підсудних (В. Козаченко); (1-й гребець:) Бачите, виходить так, що ми оце перевезли, а щоб як піде діло на опит, то й не знаємо, кого перевезли. Словник синонімів української мови
5. випит — ВИ́ПИТ, у, ч., розм. Розпитування, допит. Словник української мови в 11 томах