1. Словник української мови Грінченка

виправляти

Виправля́ти, -ля́ю, -єш

сов. в. виправити, -влю, -виш, гл.

1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хиба могила виправить. Ном. №3221.

2) Оправдывать, оправдать.

3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Я не даром його з дому виправляю од себе. Рудч. Ск. І. 133.

4) Требовать обратно, получить по требованію обратно. От півник узяв та й пішов виправлять жорен. Рудч. Ск. І. 37.

5) — дочку. При выходѣ дочери замужъ надѣлять бѣльемъ, платьемъ, посудой и иной домашней утварью.

6) — шкуру. Выдѣлывать, выдѣлать кожу. Шух. I. 254.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправляти — (усувати помилки) поправляти, книжн. коригувати, коректувати, (повністю) переправляти, (частково) підправляти, (у тексті) правити, редагувати, вичитувати, справляти. Словник синонімів Полюги
  2. виправляти — виправля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виправляти — див. ПРАВИТИ і ВИТВОРЯТИ. Словник синонімів Караванського
  4. виправляти — -яю, -яєш, недок., виправити, -влю, -виш; мн. виправлять; док., перех. 1》 Робити прямим, рівним і т. ін. що-небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. 2》 Усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, який відповідає певним вимогам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. виправляти — ВИПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ПРАВИТИ, влю, виш; мн. ви́правлять; наказ. сп. ви́прав; док. 1. що. Робити прямим, рівним і т. ін. що-небудь нерівне, зігнуте і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. виправляти — виправля́ти 1. штукатурити, тинькувати (ср): Прийшли майстри та й виправили хату (Авторка) 2. робити щось незвичайне, несподіване (перев. неприємне для інших); виробляти (ср, ст): Ну що ти виправляєш? Понахляпувала по цілій кухні, покидала речі!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. виправляти — див. випрямляти Словник синонімів Вусика
  8. виправляти — ВИМАГА́ТИ що, чого (настирливо просити що-небудь у когось, добиватися чогось), ДОМАГА́ТИСЯ чого, ПРА́ВИТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ що, розм., ГАРУВА́ТИ (ГЕРУВА́ТИ) (ГИРУВА́ТИ) заст., ГИ́ЛИТИ діал. — Док.: ви́могти рідше домогти́ся, ви́правити. Словник синонімів української мови
  9. виправляти — ВИПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ПРАВИТИ, влю, виш; мн. ви́правлять; док., перех. 1. Робити прямим, рівним і т. ін. що-небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. Словник української мови в 11 томах