1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виправляти

виправля́ти

-яю, -яєш, недок., виправити, -влю, -виш; мн. виправлять; док., перех.

1》 Робити прямим, рівним і т. ін. що-небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти.

2》 Усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, який відповідає певним вимогам.

|| Уточнювати, поправляти чий-небудь вислів, щось ким-небудь сказане.

|| Змінювати на краще, робити кращим.

|| Робити що-небудь, щоб зменшити вину, провину.

3》 Позбавляючи вад, перевиховуючи, робити кращим.

4》 рідко. Те саме, що виправдовувати 1).

5》 розм. Вимагати що-небудь у когось.

6》 діал. Виряджати кого-небудь кудись.

7》 спец., розм. Обробляти шкіру, робити її м'якою, придатною для пошиття взуття і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправляти — (усувати помилки) поправляти, книжн. коригувати, коректувати, (повністю) переправляти, (частково) підправляти, (у тексті) правити, редагувати, вичитувати, справляти. Словник синонімів Полюги
  2. виправляти — виправля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виправляти — див. ПРАВИТИ і ВИТВОРЯТИ. Словник синонімів Караванського
  4. виправляти — ВИПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ПРАВИТИ, влю, виш; мн. ви́правлять; наказ. сп. ви́прав; док. 1. що. Робити прямим, рівним і т. ін. що-небудь нерівне, зігнуте і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. виправляти — виправля́ти 1. штукатурити, тинькувати (ср): Прийшли майстри та й виправили хату (Авторка) 2. робити щось незвичайне, несподіване (перев. неприємне для інших); виробляти (ср, ст): Ну що ти виправляєш? Понахляпувала по цілій кухні, покидала речі!... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. виправляти — див. випрямляти Словник синонімів Вусика
  7. виправляти — ВИМАГА́ТИ що, чого (настирливо просити що-небудь у когось, добиватися чогось), ДОМАГА́ТИСЯ чого, ПРА́ВИТИ, ВИПРАВЛЯ́ТИ що, розм., ГАРУВА́ТИ (ГЕРУВА́ТИ) (ГИРУВА́ТИ) заст., ГИ́ЛИТИ діал. — Док.: ви́могти рідше домогти́ся, ви́правити. Словник синонімів української мови
  8. виправляти — ВИПРАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВИ́ПРАВИТИ, влю, виш; мн. ви́правлять; док., перех. 1. Робити прямим, рівним і т. ін. що-небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти. Словник української мови в 11 томах
  9. виправляти — Виправля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. виправити, -влю, -виш, гл. 1) Выправлять, выправить, исправлять, исправить. Горбатого хиба могила виправить. Ном. №3221. 2) Оправдывать, оправдать. 3) Отправлять, отправить, отсылать, отослать. Словник української мови Грінченка