1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виправдовувати

виправдо́вувати

і виправдувати, -ую, -уєш, недок., виправдати, -аю, -аєш, док., перех.

1》 Визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це.

|| Виносити вирок, в якому стверджується невинність підсудного.

2》 Доводити можливість, допустимість чого-небудь.

3》 Своїми діями, вчинками і т. ін. відповідати чому-небудь, бути гідним чогось.

4》 тільки док., рідко. Те саме, що відшкодувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправдовувати — виправдовувати, виправдовуватися – виправдувати, виправдуватися Виправдовувати, виправдовуватися. Краще: виправдувати, виправдуватися. Доконаний вид – виправдати (виправдатися). «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. виправдовувати — виправдо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. виправдовувати — ВИПРАВДУВАТИ г. уневиннювати, обр. очищати; (надії) справджувати, не зраджувати. Словник синонімів Караванського
  4. виправдовувати — ВИПРАВДО́ВУВАТИ, ВИПРА́ВДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРАВДАТИ, аю, аєш, док. 1. кого. Визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це. – Не хочу себе виправдувати; може бути, що я провинилася (Л. Мартович); Клим аж ніяк не виправдує сина. Такий-сякий. Словник української мови у 20 томах
  5. виправдовувати — ВИПРАВДО́ВУВАТИ (визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це), ВИПРА́ВДУВАТИ, ОПРА́ВДУВАТИ, ОПРАВДО́ВУВАТИ, ВИБАЧА́ТИ рідше, ВИПРАВЛЯ́ТИ рідше, УСПРАВЕДЛИ́ВЛЮВАТИ рідше, ОПРАВЛЯ́ТИ заст., ПРАВДИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. виправдовувати — ВИПРАВДО́ВУВАТИ і ВИПРА́ВДУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРАВДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Визнаючи кого-небудь невинним, правим, доводити це. Словник української мови в 11 томах