1. Великий тлумачний словник сучасної мови

виправлятися

виправля́тися

-яюся, -яєшся, недок., виправитися, -влюся, -вишся; мн. виправляться; док.

1》 Розгинаючись, робитися прямим, рівним; розправлятися.

2》 Поправляти, уточнювати свій вислів, що-небудь сказане.

3》 Позбуваючись вад, перевиховуючись, робитися кращим.

4》 Те саме, що виправдовуватися 1), 2).

5》 діал. Вирушати куди-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виправлятися — виправля́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виправлятися — [виепраўл’атиес'а] -л'айус'а, -л'айеіс':а, -л'айеіц':а, -л'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. виправлятися — ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ПРАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. ви́правляться; наказ. сп. ви́прався; док. 1. Розгинаючись, робитися прямим, рівним; розправлятися. Похилився стан [Тетяни] та й не виправлявся, але Макар того досі не примічає (Л. Словник української мови у 20 томах
  4. виправлятися — ВИПРАВДО́ВУВАТИСЯ (доводити свою правоту, невинність), ВИПРА́ВДУВАТИСЯ, ОПРАВДО́ВУВАТИСЯ, ОПРА́ВДУВАТИСЯ, ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ рідше, ОБІЛЯ́ТИСЯ розм. рідко, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ заст., ПРАВДИ́ТИСЯ діал. — Док.: ви́правдатися, оправда́тися, ви́правитися, обіли́тися. Словник синонімів української мови
  5. виправлятися — ВИПРАВЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ПРАВИТИСЯ, влюся, вишся: мн. ви́правляться; док. 1 Розгинаючись, робитися прямим, рівним; розправлятися. Похилився стан [Тетяни] та й не виправлявся, але Макар того досі не примічає (Л. Янов. Словник української мови в 11 томах