1. Словник української мови Грінченка

виректи

Ви́ректи, -ся

см. вирікати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виректи — ви́ректи дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виректи — див. вирікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виректи — ВИ́РЕКТИ див. виріка́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. виректи — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
  5. виректи — Ви́ректи, див. виріка́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. виректи — ВИ́РЕКТИ див. виріка́ти. Словник української мови в 11 томах