виректи
ВИ́РЕКТИ див. виріка́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виректи — ви́ректи дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- виректи — див. вирікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виректи — ВИ́РЕКТИ див. виріка́ти. Словник української мови у 20 томах
- виректи — ВИГОЛО́ШУВАТИ (публічно звертатися до когось із промовою, привітанням, тостом і т. ін.), ПРОГОЛО́ШУВАТИ, ПРОМОВЛЯ́ТИ, ОРА́ТОРСТВУВАТИ, ПРОГОВО́РЮВАТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОРІКА́ТИ поет., уроч., РЕКТИ́ заст., поет., ВІЩА́ТИ заст., уроч., ВИРІКА́ТИ заст. Словник синонімів української мови
- виректи — Ви́ректи, див. виріка́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- виректи — Ви́ректи, -ся см. вирікати, -ся. Словник української мови Грінченка