1. Словник української мови Грінченка

висадити

Висаджувати, -джую, -єш

сов. в. висадити, -джу, -диш, гл.

1) Высаживать, высадить.

2) Выставлять, выставить, выламывать, выломить. Висадив замкову браму. Стор. МПр. 145.

3) Поднимать, поднять; поднявъ сажать, посадить на что-либо. Висадили того москаля якось наверх (із льоху). О. 1862. І. 32. Висадив його на коня і сам сів. Грин. II. 55. Висадив її на дерево, посадив поміж гіллям. Чуб. II. 158.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. висадити — ви́садити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. висадити — див. висаджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. висадити — ВИ́САДИТИ див. виса́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. висадити — Ує, 3-я ос. одн., недок., висадити, -ить, док. 1. нарк. Вживається на позначення стану, коли замість очікуваної насолоди від прийнятого наркотику виникають паніка та страх. ◇ Висаджувати на ізмєну. ... Словник сучасного українського сленгу
  5. висадити — як (мов, мо́вби і т. ін.) хто на сто ко́ней ви́садив кого. Хто-небудь перебуває у піднесеному настрої. Учителька радісними очима дивилася Оксані вслід. Верталася потім у клас, мовби її хто на сто коней висадив!.. (Олена Пчілка). Фразеологічний словник української мови
  6. висадити — ВИЛА́МУВАТИ (про двері, вікно тощо — натискуючи, ударяючи, відокремлювати від чого-небудь), ВИВА́ЛЮВАТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, ВИПИРА́ТИ, ВИБИВА́ТИ, ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИДУ́ШУВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ (перев. шибку); ВИВА́ЖУВАТИ, ВИВАЖА́ТИ (про двері). — Док. Словник синонімів української мови
  7. висадити — Ви́садити, -джу, -диш, -дять; ви́сади, -діть і ви́садь, -дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. висадити — ВИ́САДИТИ див. виса́джувати. Словник української мови в 11 томах